Нарешті законопроект № 7160 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» повернуто з підписом від Президента України та оприлюднено офіційно. Тепер це Закон № 2136-ІХ. Але, на жаль, маємо істотні відмінності оприлюдненого документа від законопроекту, наявного на офіційному інтернет-сайті Верховної Ради України.
Для простоти сприйняття спочатку наведу норми, які наявні або змінені в тексті закону порівняно з текстом законопроекту. Після цього, окремо – те, що зникло з тексту документу

Зміни на період дії воєнного стану:

1. Укладення трудового договору:
– форма трудового договору (усна/письмова) – за згодою сторін;
– випробувальний термін – можливий для будь-якої категорії працівників;
– нова підстава укладання строкових трудових договорів – на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;

2. Переведення:
– на іншу роботу – без згоди працівника;
Підстава – для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.
– заробіток – не нижче середнього на попередньому місці роботи;
– неможливо без згоди переведення в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії.

3. Зміна істотних умов праці:
– двомісячний строк попередження – не застосовується.

4. Звільнення за ініціативою працівника:
– розірвання трудового договору – без двотижневого строку попередження;
Підстава – ведення бойових дій в районах розташування роботодавця та загроза для життя і здоров’я працівника.
Винятки:
• примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;
• залучення до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.

5. Звільнення за ініціативою роботодавця:
– допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (виключення – відпустка у зв’язку вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною);
– дата звільнення – перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності або після закінчення відпустки;
– згода профіспілки не потрібна;
Виключення – звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.

6. Час роботи:
– нормальна тривалість роботи – до 60 годин на тиждень (зазвичай – до 40), скорочена – до 50 (зазвичай – від 24 до 36);
– робочий тиждень (5 або 6 днів) – встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями;

7. Час відпочинку:
– щотижневий безперервний відпочинок – можуть скорочувати до 24 годин (зазвичай – не менше 42);
– не скорочується на одну годину робочий день напередодні святкових і неробочих днів;
– не обмежується максимальна тривалість робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні (зазвичай – не більше 5 годин);
– не застосовуються граничні норми надурочних робіт;
– не переносяться святкові і неробочі дні у разі їх збігу з вихідним днем;
– не переносяться вихідні і робочі дні з метою оптимального використання святкових і неробочих днів;

8. Кадрове діловодство та зберігання архівних документів:
– здійснюється на розсуд роботодавця виключно в районах активних бойових дій з дотриманням таких умов:
• достовірний облік виконуваної працівником роботи;
• облік витрат на оплату праці.
Звертаю увагу: Конструкція статті побудована так, що вимога достовірності стосується лише обліку виконуваної працівником роботи.

9. Робота в нічний час:
– вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота залучаються лише за їх згодою;
– не застосовується скорочення робочих змін у нічний час.

10. Праця жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) дозволена:
– на важких роботах;
– на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
– на підземних роботах.

11. Працівники, які мають дітей старше 1 року, можуть залучатись до:
– нічних і надурочних робіт,
– робіт у вихідні, святкові і неробочі дні,
– направлятися у відрядження
за їх згодою.

12. Оплата праці
– може бути призупинена у разі неможливості виплати через воєнні дії;
– обов’язок роботодавця – вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівника на своєчасне отримання заробітної плати – ДОДАНО!;
– звільнення роботодавця від відповідальності за порушенні строків виплати заробітної плати – лише якщо останній доведе, що це порушення сталось внаслідок ведення бойових дій або внаслідок інших обставин непереборної сили – ДОДАНО!;
– звільнення від відповідальності не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати – ДОДАНО!;
– момент виплати – відновлення діяльності підприємства (замість – відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність).

Тобто на роботодавця поклали обов’язок вжити всіх заходів для виплати заробітної плати і обов’язок доведення, що всі заходи ним вжито і невиплата сталася внаслідок ведення бойових дій.

13. За ініціативою роботодавця може бути призупинена дія окремих положень колективного договору.

14. Відпустки:
– щорічна основна – 24 календарні дні;
– у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури – обов’язково надається:
• відпустка у зв’язку вагітністю та пологами;
• відпустки для догляду за дитиною;
– за свій рахунок може надаватись без обмеження тривалості.-

15. Призупинення трудового договору (новела!)
– тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором;
– не тягне припинення трудових відносин;
– відшкодування зарплати та всіх виплат працівникам покладається на державу – агресора.

16. Звільнено роботодавців від відрахування коштів профспілкам.

Разом із тим, з тексту закону зникла така підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, як ліквідація підприємства, установи, організації, викликана знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства зі скороченим строком попередження про таке звільнення – не менше 10 днів. Тобто залишається загальний порядок та підстави звільнення, визначені діючим Кодексом Законів про працю України. З чим «вітаю» всіх роботодавців, виробничі потужності яких знищені внаслідок бойових дій!

---

Обнародованы изменения в трудовом законодательстве на период действия военного положения

Наконец, законопроект № 7160 «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» возвращен с подписью от Президента Украины и обнародован официально. Теперь это Закон № 2136-ІХ. Но, к сожалению, есть существенные отличия обнародованного документа от законопроекта, имеющегося на официальном интернет-сайте Верховной Рады Украины.
Для простоты восприятия сначала приведу нормы, существующие или измененные в тексте закона по сравнению с текстом законопроекта. После этого отдельно – то, что исчезло из текста документа.

Изменения на период действия военного положения:

1. Заключение трудового договора:

– форма трудового договора (устная/письменная) – с согласия сторон;
– испытательный срок – возможен для любой категории работников;
– новое основание заключения срочных трудовых договоров – на период действия военного положения или на период замещения временно отсутствующего работника;

2. Перевод:

– на другую работу – без согласия работника;
Основание – для предотвращения или ликвидации последствий боевых действий, а также других обстоятельств, которые ставят или могут представлять угрозу жизни или нормальным жизненным условиям людей.
– заработок – не ниже среднего на предыдущем месте работы;
– невозможно без согласия перевода в другую местность, где продолжаются активные боевые действия.

3. Изменение существенных условий труда:

– двухмесячный срок предупреждения – не применяется.

4. Увольнение по инициативе работника:

– расторжение трудового договора – без двухнедельного срока предупреждения;
Основание – ведение боевых действий в районах расположения работодателя и угроза для жизни и здоровья работника.
Исключения:

• принудительное вовлечение в общественно-полезные работы в условиях военного времени;
• привлечение к выполнению работ на объектах, отнесенных к критической инфраструктуре.

5. Увольнение по инициативе работодателя:

– допускается увольнение работника в период его временной нетрудоспособности, а также в период пребывания работника в отпуске (исключение – отпуск по беременности и родам и отпуск по уходу за ребенком);
– дата увольнения – первый рабочий день, следующий за днем окончания временной нетрудоспособности или после окончания отпуска;
– согласие профсоюза не требуется;
Исключение – увольнение работников, избранных в профсоюзные органы.

6. Время работы:

– нормальная продолжительность работы – до 60 часов в неделю (обычно – до 40), сокращенная – до 50 (обычно – от 24 до 36);
– рабочая неделя (5 или 6 дней) – устанавливается работодателем по решению военного командования вместе с военными администрациями;

7. Время отдыха:

– еженедельный непрерывный отдых – могут сокращать до 24 часов (обычно – не менее 42);
– не сокращается на один час рабочий день накануне праздничных и нерабочих дней;
– не ограничивается максимальная продолжительность рабочего дня накануне выходных дней при шестидневной рабочей неделе (обычно не более 5 часов);
– не применяются предельные нормы сверхурочных работ;
– не переносятся праздничные и нерабочие дни в случае их совпадения с выходным днем;
– не переносятся выходные и рабочие дни с целью оптимального использования праздничных и нерабочих дней;

8. Кадровое делопроизводство и хранение архивных документов:

– осуществляется на усмотрение работодателя исключительно в районах активных боевых действий с соблюдением следующих условий:

• достоверный учет выполняемой работником работы;
• учет расходов на оплату труда.

Обращаю внимание: Конструкция статьи построена так, что требование достоверности относится только к учету выполняемой работником работы.

9. Работа в ночное время:

– беременные женщины и женщины, имеющие детей в возрасте до одного года, лица с инвалидностью, которым по медицинским рекомендациям противопоказана такая работа привлекаются только с их согласия;
– не применяется сокращение рабочих смен в ночное время.

10. Труд женщин (кроме беременных женщин и женщин, выращивающих ребенка в возрасте до одного года) разрешен:

– на тяжелых работах;
– на работах с вредными или опасными условиями труда;
– на подземных работах.

11. Работники, имеющие детей старше 1 года, могут привлекаться к:

– ночным и сверхурочным работам,
– работам в выходные, праздничные и нерабочие дни,
– направляться в командировки
с их согласия.

12. Оплата труда:

– может быть приостановлена в случае невозможности выплаты из-за военных действий;
– обязанность работодателя – принять все возможные меры для обеспечения реализации права работника на своевременное получение заработной платы – ДОБАВЛЕНО!;
– освобождение работодателя от ответственности за нарушение сроков выплаты заработной платы – только если последний докажет, что это нарушение произошло вследствие ведения боевых действий или вследствие других обстоятельств непреодолимой силы – ДОБАВЛЕНО!;
– освобождение от ответственности не освобождает от обязанности выплаты заработной платы – ДОБАВЛЕНО!;
– момент выплаты – возобновление деятельности предприятия (вместо восстановления возможности предприятия осуществлять основную деятельность).

То есть на работодателя возложили обязанность принять все меры для выплаты заработной платы и обязанность доказывания, что все меры им приняты и невыплата произошла в результате ведения боевых действий.

13. По инициативе работодателя может быть приостановлено действие отдельных положений коллективного договора.

14. Отпуска:

– ежегодный основной – 24 календарных дня;
– в случае привлечения работника к выполнению работ на объектах, отнесенных к критической инфраструктуре – обязательно предоставляется:
• отпуск по беременности и родам;
• отпуск по уходу за ребенком;
– за свой счет может предоставляться без ограничения продолжительности.

15. Приостановление трудового договора (новелла!)

– временное освобождение работодателя от обязанности обеспечивать работника работой и временное освобождение работника от обязанности выполнять работу по заключенному трудовому договору;
– не влечет прекращение трудовых отношений;
– возмещение зарплаты и всех выплат работникам возлагается на государство – агрессора.

16. Освобождены работодатели от отчисления средств профсоюзам.

Вместе с тем, из текста закона исчезло такое основание расторжения трудового договора по инициативе работодателя, как ликвидация предприятия, учреждения, организации, вызванная уничтожением в результате боевых действий всех производственных, организационных или технических мощностей или имущества предприятия с сокращенным сроком предупреждения о таком увольнении – не менее 10 дней. То есть, остается общий порядок и основания увольнения, определенные действующим Кодексом Законов о труде Украины. С чем «поздравляю» всех работодателей, производственные мощности которых уничтожены в результате боевых действий!